Одеський Старокінний пташиний ринок. Датою його народження прийнято вважати 1832 рік. Місто в цей час переживав економічний зліт : морем до Одеси надходило дуже багато різних товарів. У цей період з'являється безліч торгових площ , і міська адміністрація вирішує благоустроїти ці торговельні комплекси.Будуються наскрізні кам'яні галереї , споруджуються корпусу і навіси , проводяться водопровід і каналізація. Ринки стають цивільними .
Напевно , ще з тих часів в Одесі повелася традиція робити базар. Правда , зараз поважні батьки сімейств під час закупівельних ритуалів виконують в основному роль візників і піднощиків .А тоді, в старій Одесі, господар ішов на базар - особливо на Кінний - сам . Трохи світло, коли цигани приганяли з боку степу гарячих, як південний вітер , коней , на ринок стікалися покупці. Походжали , скриплячи чобітьми, по рядах, прицінювалися , торгувалися .Подовгу стояли біля коней , захоплено цокали мовами в рядах, де продавалися екзотичні птахи і риба. Саме торгівлею тваринами славився Кінний ринок.
Потім, вже в 50- х роках 19 століття , тодішня міська адміністрація вирішила впорядкувати ринкову торгівлю, і з цією метою в наказовому порядку торгівлю кіньми і худобою перевели на вигоні землю, а на Кінному ринку влаштували м'ясні лавки і взагалі торг їстівними припасами.Довго воювали одесити - домовласники , які проживали в тому районі , з адміністрацією міста : просили залишити скотний базар на їх площі, а також перевести сюди толкучий ринок зі Старого Базару . Ще довше адміністрація чинила опір цьому: місто розвивалося , основна лінія базарів пролягала вздовж Олександрівського проспекту.Природно , в центрі міста йшла більш жвава торгівля, ніж на Молдаванці, яка тільки -тільки перетворювалася з невеликого хутора в околицю міста. І До 1855 року ринок , який став називатися Старокінний , був забудований шопами , які призначалися для продажу зелені , плодів , хліба , інших продуктів.
Час минав ... Візників на вулицях змінили порошаться автомобілі та дзвінкі трамваї. Спорожніли базари, де раніше торгували коней. А решта продавці вирушили зі своїм живим товаром звичайно ж на Староконку . Туди ж підтягнувся згодом толкучий ринок.І довгі роки одесити приходили на Староконку для того , щоб купити лампу для телевізора або акваріумну рибку , мідну старовинну клямку для дверей або чудесного цуценя. Та й зараз на ринку - не проштовхнутися, особливо у вихідні дні. Люди приходять не тільки для того, щоб купити, наприклад , дриль або свердло.Але й для того, щоб доглянути старі срібні свічники у барахольщик , погладити вподобаного кошеня , отримати консультацію у акваріумів. Адже Староконка завжди була і залишається самим живим ринком нашого міста.
.